Сторінка батьків

"Рідний дім - центр просторового буття дитини"

Родина є найпершим і головним осередком виховання дитини, передання їй надбаного поколіннями досвіду й мудрості, моральних цінностей. Саме родина формує внутрішні переконання дитини, закладає основи світогляду майбутньої особистості. Загальновідомо, що найліпше виховує дітей приклад дорослих. Тож взаємна любов і підтримка між членами родини, тепло сімейних стосунків – це саме ті чинники, що сприяють вихованню дитини життєрадісною, доброзичливою і впевненою в собі особистістю.

Умови формування у дитини позитивного образу рідного дому.

       На жаль, більшість батьків дбають насамперед про матеріальне забезпечення власного дому і меншою мірою турбуються про емоційно насичений образ рідного дому як загальнолюдську цінність. Важливими є:

•    емоційно сприятлива атмосфера сім’ї, де взаємини побудовані на основі доброзичливості, поваги одне до одного, а спілкування – на основі особистісно орієнтованого підходу, де відсутні суворі форми покарання, де дитина відчуває себе бажаною і захищеною;
•    дотримання прав дитини на гру, дозвілля, власний простір та повага до прав на власніст
•   залучення дитини до обговорення окремих проблем, що виникають у сім’ї чи в дитячому садку, до підготовки сімейних свят;
•    надання дитині змоги обладнати власний життєвий простір на свій смак;
•    бережливе ставлення до результатів діяльності дитини;
•    формування вміння співпереживати, турботливо, уважно ставитися до рідних і близьких людей;
•    самостійність дитини  у виконанні взятих на себе зобов’язань;
•    можливість різнобічно і вільно виявляти свої інтереси,  мати особистий час для занять улюбленою справою;

Психологічний клімат сім’ї

    У науковій літературі синонімами поняття «психологічний клімат сім’ї» є:

                               ·           психологічна атмосфера сім’ї;
                               ·           емоційний клімат сім’ї;
                               ·           соціально – психологічний клімат сім’ї;
                               ·           психологічне здоров’я сім’ї;

Зазначимо, що чіткого визначення цього поняття немає. Зокрема, російський психолог Ольга Добриніна під соціально – психологічним кліматом сім’ї розуміє її узагальнену, інтегративну характеристику, яка відображує ступінь задоволення членів сім’ї основними аспектами життєдіяльності, загальним тоном і стилем спілкування. Психологічний клімат сім’ї визначає стійкість внутрішньо – сімейних відносин, істотно впливає на розвиток і виховання як дітей, так і дорослих. Він не є сталим, створеним раз і назавжди. Його створюють члени сім’ї.  Позитивному психологічному клімату сім’ї притаманні такі ознаки, як;

•   згуртованість;
•   можливість різнобічного розвитку особистості кожного члена сім’ї;
•    доброзичлива вимогливість членів сім’ї одне до одного;
•    почуття захищеності та емоційного задоволення;
•    гордість за належність до своєї сім’ї і відповідальність перед нею.

         У сім’ї з позитивним психологічним кліматом кожен її член ставиться одне до одного з любов’ю  і повагою, довірою і готовністю допомоги.

         Важливими показниками позитивного психологічно клімату сім’ї є прагнення всіх її  членів:

                       ·           проводити вільний час у домашньому колі;

                       ·           вести бесіди на цікаві для всіх теми;

                       ·           спільно виконувати домашню роботу;

                       ·           бачити хороші намагання;

                       ·           підкреслювати гідність і добрі справи кожного.

   Зверніть увагу! Якщо члени сім’ї переживають тривогу, емоційний дискомфорт та відчуження – це є свідченням негативного психологічного клімату в сім’ї.